між згорілою стравою і холодною - 20хвилин. однак я певна, що підгорілі гарячі овочі смачніші ніж схололі підгорілі овочі, які я зара їм, відчуваючи себе одноасно кавалком гімна, соскою, однорукою правшою і бездарною кухаркою. сподіаюся, у вашому меню получчє.

Любі френди! та френдихи!
якшо у вас раптом є старі настінні калєндарі із малюнками пір року, гастрономічєскіх ізисков, екзотічєскіх птіц, дікіх животних, картін кубістів, голих баб. дуже просим поділитися.
для нашої старої шуби, яка нестримно любиь розглядати стіни і страшенно нудить, якшо на них немає пір року, гастрономічєскіх ізисков, екзотічєскіх птіц, дікіх животних, картін кубістів, голих баб.
дякуєєєєм :)

Якщо дитині вже місяць, вона важить приблизно 4,5 кг, проте й досі прокидається для нічого годування, я думаю, не варто поспішати до нього з молоком, як тільки він поворухнеться, а дати йому поплакати 15-30 хвилин, після чого він, можливо, засне.
Бенджамін Спок "Дитина та догляд за нею"

Уявляю як цей пан Спок спокійно подрихлює, поки його місячна дитина півгодини волає від голоду і він добре розуміє, що вона просить їсти...
да....

цілу ніч сьогодні я читала жж якоїь письменниці. ну дуже смішне у неї жж.
ну гаразд, всього якихось півночі. ще до того півноі я працювала і якусь зовсім дещицю - спала, уткнувшись носом в Мак. і простигосподи, жерла пичення з голоду
і це все замість спати з моїми улюбленими чоловіками. а це чого? тому що ніяк не можу насолодитися благодатною т.и.ш.е.ю яка заполонила нашу сйомну квартиру ось уже протягом довгих як зимові ночі, мій язик і черги в туалеті макдональдза на вокзальній, п’яти годин...
ш-ш-ш...

отже, на продовження  сєрії домохазяйських записів у цьому заледве живому жж сьогодні пропоную вам рецепт вічної зневованості приготування нетрадиційного супу "З Орестею"
У цій страві головне-деталі, той, як кажуть, батюшки в церкві "Будьмо уважні"
Спершу ви повинні готувати суп, коли вже дуже зголоднілі, і шлункові бурчання заледве не заглушають голосні волання Оресті (це один з обов’язкових інґрідієнтів супу)
будьте на кухні в самих трусах (оскільки одягти ще щось вам заважив головний інґрідієнт)
колисаючи коляску однією ногою, шукайте у холодильнику масло і твердий сир (якщо він у вас є). не спокушайтеся на ковбас та копчєну буженінку - Орестя несумісний з цими інгрідієнтами, а тому їх не можна використовувати у їжу вам ще десь так і з рік.
в іншій шухляді, не забуваючи трясти коляску, шукайте хліб (не мрійте про вишукані багєти зі спеціями - вони також не для вас). знайшовши сухарік попрощє, щільно намащуйте на нього масло і кладіть кусок сиру (якщо він у вас є). кусайте обережно, або не пошкодити кінчики пальців, попри неймовірний голод, соблюдайте дістанцію.
Якщо вам поталанить і голосні волання Оресті ще не спричинили грюкання сусідів у двері, спробуйте доповнити трапезу барильцем ромашкового чаю (кави Вам все одно не можна,а  ромашка заспокоює розгойдані нерви). для цього треба заварити чай, не забуваючи помішувати  покачувати коляску вільною ногою та парячи Орестові котрусь із вивчених вами нових пісень уже вільним від їжі ротом (старі Оресті набридають, тому щодня розучуйте нові)
Боже збав вас думати, що найліпшою рекламою Durex міг би стати волаючий Орестя. мужньо утримайтеся від дзвінка потенційному рекламодавцю і пам’ятайте, що діти - це квіти життя

якщо ви живете в БОярці, у вас пралька БОш та ведмедик БОніфаций, задумайтесь, чи не забагато у вашому житті складнопідрядності

провідують родичі а мене ніхто це тому шо я особливо небезпечна чи тому шо родичі надто зайняті..вопшем буду дуже вдячна за чай, цигарки і сухарі  до чаю а головне за крихти людського участія всім хто захоче мене провідати :)

Ми їдем на Шешори.  завтра сутреця. маєм 2 вільні місця у машині. хто хоче-зголошуйтеся!!!! за невелику плату за пальне
соромно і неекологічно їхати порожняком :(
дзвоніть 8-091-307-17-70. це Макс
або мені на 8-097-19-43-496

по роботі мені керівник постійно радить почитати журнал "Контракти", бо це той рівень до якого мені треба прагнути.
Мій керівник навіть не припускає, що наш матеріал можна дорівнятися до статті із контрактів, бо це контракти. я часто чую - "подивися, як про це написали контракти. зроби так, як це написали в контрактах. а от в контрактах  про це написали...!! те-то". я працюю. мене викликають і кажуть - "тема, над якою ти працюєш, вийшла у сьднішніх контрактах, глянь, будь ласка" (ні, мене давно не дивує, що в нас і контрактах однакові заголовки виходять і теми ми за ними повторюємо)
сьогодні я купила контракти, щоб, звісно , щоб подивитися, як про це написали контракти. і справа навіть не в тому, що я заплатила за них 12 грн, що дня журналу на 48 стор, погодьтеся, трошки забагато. справа й не в тому, що більшість матеріалів ивдалися мені дійсно малоцікавими і аналітики у них переважно нуль.
справа у тому, що шпальт без реклами там відсилу півжурнала.
все інше-великі замовні матеріали на розворот із раскрашеною засновницею "Златобанку", яка каже "кошти СК спрямовуються на фінансування наших клієнтів" або маленькі замовні заміточки про нові продукти компаній. а також рекламні шпальти.

звісно, моє враження від контрактів ще погіршало під впливом дощової погоди та необхідності писати матеріал "з пальця". а може і під впливом шлункових бурчань.

отже, поки Макс поїхав шлятися невідомо куди рибалити на вихідні я нарешті мала змогу вночі зайнятися тим, чого від мене так давно уже чекають Кисельова та Семків - так, деконструкцією. Щоправда, закінчилося все тим, що у безневинній поезії Ліни Костенко "Люблю чернігівську дорогу..." я побачила багато незаконороджених дітей, хтонічних істот і навіть привид Пушкіна з членом (член окремо)
сподіваюся, я не дуже пересублімувала і позашлюбний секс, і фалічні сосни, і сексуально стурбованих ведмедів, і євнуха з картузом Ви там, Ліно Василівно, дійсно мали на увазі?

завіса

1. Нарешті я знаю відповідь на запитання, чи існує справжнє кохання.
2. Так, справжнього кохання не існує.
А тепер про учора
у мене колись давно, була однокласниця Маша. Вона була рОсла дівчинка і більшою мірою ботанка, аніж ні. ми з нею жили в сусідніх районах і ще в неї була бордова кофтинка із чорними мереживними вставками на грудях. ну так...і груди розвинені. більше, аніж в інших школярок нашого віку. це у принципі те, що мені спадає на думку, коли я думаю про Машу. після 9 класу я її більше не бачила. Зате тато вчора бачив Машу. він ходив її провідувати. а справа у тім, що десь із рік тому Маша зі своїм хлопцем потрапила в автомобільну аварію і їй відірвало ногу. інша нога,-каже татко,- зараз гниє, теж погано. протез, котрий замовили для Маші, їй не підійшов і тому потрібно робити новий.
Тато каже, що Маша виснажена, як і її батьки, котрі мають єдину доню. що вона стала трохи істеричкою, але що вона молодець, вишиває і намагається чимось себе зайняти. 
і тепер - дуууууже банальні "висновки":
Звісно, склубочившись у чужій машині (місці моєї сьогоднішньої ночівлі) я думала про те, що як чудово, що мої ноги не поміщаються на задньому сидінні. адже це просто значить, що вони у мене є. Що для того, аби встати! вранці і поїхати куди треба мені не потрібно просити допомоги, адже мені нема у кого її просити. яка різниця, що я погладшала на 7(?) кг за останні півроку, адже це просто свідчить, що я на певний час не самотня. яка різниця, що учора у мене була пекельна ніч, адже натомість у мене ідеальний американськи мак-ранок: з Макбуком і Макдонаьдом.тим паче що "у порівнянні із вічністю нічого не має знчення" (с)

"maybe no teeth is good for a blow job" (с)

в коъ-то годи. я-вчуся . так. хоч я замучилася. не дотягну цей трим, протягну ноги, візьму академку...до дідька лисого. оскіко знов працюватиму вночі. я втомилася. я хочу до мами.
так к чєму це я. шо я готую доповідь із французької літератури 2 пол 20 ст. про спорідненість Чорана, Шестова і Розанова. і от сьогодні!!! я читаю у послєднєго слєдуючєє.

* * *

Всякая любовь прекрасна. И только она одна и прекрасна. Потому что на земле единственное "в себе самом истинное" - это любовь.Любовь исключает ложь: первое "я солгал" означает: "Я уже не люблю", "Я меньше люблю".Гаснет любовь - и гаснет истина. Поэтому "истинствовать на земле" - значит постоянно и истинно любить.

о, б**ть, поети, ви-пророки! :-D
ура, товарищі

тело мое будет найдено в 5 утра, при мне найдут папку с протоколом. на одной странице будет нарисованно лицо, а на другой - вопрос о смысле моей жизни...а вся остальная страница будет исписана ответом...и это будет только одно слово - любовь...все.

***
в світі самий красівий з усіх - знак бесконєчності. канєшно, не всі люди це розуміють. і я прям теж не хочу сказати , шо я із обраних і це розумію. я це відчуваю. самий красівий на світі. особливо знизу. тільки якби не було видно волосся в носі. а так, - самий красівий.
шкода, шо досягти безмежності можна не постійним розтрачуванням, а суворим воздіржанієм. ні, я це не та шоб розумію. я так відчуваю. я не думаю, шо шкода шо так. я думаю, шо шкода, шо ніхто цього не розуміє.і я...я це відчуваю.

навіщо люди народжують дітей? я думаю, діей треба народжувати, шоб і вони теж повеселилися. шоб вони вловили цей кайф жити. шоб помучилися конче і звісно познали смисл жизні, бо як без цього? обізательно! бо це весело. думати, шо от він, цей смисл жизні, шо ти його знаєш. а я шо, знаю? я - ні, я це відчуваю. да, цей смисл жизні відчуваю. це прекрасне відчуття, смисл жизні. заради нього варто було, шоб мати мене народила, шоб хтось у мене пасочку відібрав в пісочниці, шоб перша трійка в школі, прищі і нещаслива закоханість. і шоб ботаніть до 5 ночі і даже екзамен у Чумаченка, да (ну ладно-ладно, у мене благополучне життя, вговорили:))! і все решта ! все ! все варте відчуття смисла жизні. навіть самий нестерпний біль. адже це все плата за чуство смисла жизні. да, все. смисл жизні це прекрасно. чи я вже це казала?
смисл жизні в бесконєчності  миті. к сожалєнію, тільки 1 мить, да. і всьо. но помнітє, шо саме тому він і смисл. бо прекрасне не може тривати довго. ну от помните, Один дома чи вредний Деніс, кажись? кіно таке. в сусідів у них ше був цвіток, шо роспускався тіки раз на скікись там років на хвилинку чи там пару сек. да. це прекрасно. 
особливо знизу. тільки якби не було видно волосся в носі, а так-це прекрасно.

***

сердце стучит так сильно, что кажеться я не доживу до утра. да, я не переживу даже эту ночь. не то что до тебя дойти. ты-единственный из встреченых мною мужчин. я не знала, кто это были, раньше. и все вокруг-кто они? я кажеться забываю как без тебя дышать. конечно, это больно, но это сердце, бедное, влюбленное, дрожащее, - оно тоже твое.

Рєната винімає серце із груді і протягує його свому уявному мущінє. завіса.

- чому мій роботодавець активно проводить співбесіди із соіскатілями, якщо я, а також ціла когорта штатників, сидять без роботи уже кілька тижнів??
 - чому мої одногрупники голосно демонструють свій інтелект на перерві: невже розмови про колготки, дієти і перший секс хтось скасовував??
 - чому за кожне з*їдене в пориві любові до життя 20-грамове печивко і млинець з яблуком я розплачуюся набутим зайвим півкіло??
 - чому Бог дає тільки тим, хто рано встає, а не тим, хто пізно ліг
 - чому мої найліпші поривання завжди закінчуються сожелєніями?
- чому не всі йогурти однаково полєзни, а не всі романи Мердок однаково неймовірні??
 

щойно доваривши прекрасний запашний овочевий суп, я подумала, що обітниця при одруженні мала би конче мати обіцянку з його боку дозволяти кидати в овочевий суп цвітну капусту (прекрасну цвітну капусту(sic!)), з її - обіцяти дозволяти йому виїдати усі фрикадельки із прекрасного запашного овочевого супу з цвітною капустою.

від себе додам, що я була прикро вражена сьгоднішнім страйком маршрутників. і якби я могла, я би завтра бойкотувала маршрутки і так само не сідала в них, як вони мені сьогодні не давали цього зробити, примушуючи мерзнути на холоді і примусивши мої прекрасні свіжоморожені овочі з цвітною капустою !!! розморожуватися на весняній плюсовій.

і ще дозволю собі здивуватися наскільки жирних курей нині вирощують у супермаркетах. скажіть, куревиробники, ви годуєте їх в магдональдзі?

як усе це пов'язано, -запитаєте ви. а так, що від хамстера додам: він сьогодні був у сквєрнєйшім расположенії: влаштовував шкандалі і розпускав шмарклі. чекати на маршрутчіків не забажав. годувався в магдональдзі :-О

перед тим, як лягти спати, ще раз перевіряю усі пошти (ніби хтось мені от зараз напише, о пів на шосту ранку!) і обов'язково дивлюся Максових друзів. Більшість записів мене дратує. Серед Максових друзів багато самозакоханих дівуль, які сублімують у жж із завидною частотою та завидно невгамовною кількістю фото себе. Фєнєчка як уже починає постити фото, то робить це поспль 10 постів. часом в цей потік вклинюється Другой, котрий теж піднабрид своїми агенськими фото, котрих я і так набачуюся протягом дня. Ще частина постять тести про себе. а одна пані конче пише ВЕЛИКИМИ ЛІТЕРАМИ КОЛЬРОВИМИ, РІЗНОКОЛІРНИМИ, РІЗНОРОЗМІРНИМИ, але це не надає ваги її словам(як добре, що вона так нечасто робить це). а ще дехто із особливо затятих фото(любителів?) постять величезні картки: тоді не можна перегорнути сторінку і потрапити на "прівіос пейж"

як добре, що у мене мало жж-френдів.
і не тому, що я остерігаюся за власні нерви, а тому що за їхні...

добранок
ранок все ж таки
:)

учора мені було сумно і я написала безневинне смс давній подрузі
вона й досі не відповіла
але це тільки на краще: отже у неї досі є робота і "лічная жизнь"
адже про старих друзів зазвичай згадують, коли чогось не стає ;-)
*   *   *
сьогодні я домогосподарювала цілісінький день
дійсно, куди і поівся день
охотно вірю домогосподаркам, котрі нічого не встигають, окрім як готувати, прибирати, прати трулі
власне, все це сьогодні я і робила (а також писала статтю до 5 ранку, долаючи нестерпний біль голови і душевний)
Ви, можливо, чекаєте, оли ж я почну розповідати про секрети готування куріци
але перш за все я вам, любі друзі, скажу, що куріца-птаха напрочуд підступна, попри те, що її ніжні стегенця так розрекламовані
я вам раджу краще готуватися до появи куріци, а не готувати її. повірте, справжня куріца вже давн готова до зістрічі вас у вашому милому хатньому кубельці, тому готуючись стріти куріцу, готуйте передовсім себе і ще гострючого ножа (краще купіть новий для нагоди)
нападайте на куріцу ззаду, попередньо запропонувавши їй зеленого чаю без цукру або ж запашну каву (саме такі напої полюбляють курци) і поки об*єк намірівається посісти чільне місце у вашім домі, уже приміряючи вашу ведмедячу шубу на своє ізящне тільце
будьте гтові, що куріца прідпріме окозамилювання і робитиме компліменти вашим фото на пікасавеб стриманим "зачьодні фоткі"
можливо навіть спробує застосувати цьомкі і обнімончікі, але будьте пильні.  огляньте курятину і визначте її найслабші місця (ахілесова пята кожної куріци - її мізки як би протіворєчіво це не звучало)
використовуйте прийоми з фільму "Кілл Білл" або інші самурайські. не зважайте, шо ваш ніж не подібен на холодне оружиє умитурман, а ви радше скидаєтеся на дєвушку Прасковью із Падмасковья ніж на стильну бландінку на моторолєрі під колір комбінезона
пам*ятайте, що куріца уже намічає собі місце для сідала, а тому  не попонуйте їй м*які дивани та овечі коврики - вона зразу ж почне нестися
краще зразу приступити до ретельно продуманого нападу
поражайте курятину ударом в голову або стегно
не забудьте помитися після забою, а також викреслити чергову куріцу із вашого блокноту смерті
готуйте рибу
попри те, що риба, на відміну від куріц, хибує фігурою,
вона дуже корисна і безобідна істота
смачного

всє лі мущіни адінакови?
звісно, кожна болєє-менєє слєдящая за собой дєвушка колись та й задавала собі це питання
вивчала етікетки йогУртів у пошуках самого шо не на є полєзного
вивчала сайти знакомств, а менш відчайдушні - коло знайомих та однокурсників (чи, шо там гріха таїть, - сослуживців (для кого пора однокурсників минула))
навіть якшо Вам здається, шо Ви відшукали найполєзніший йогУрт, а також найпрекраснішого (найрозумнішого, найніжнішого, найвідданішого, найчеснішого, навродливішого, найбагатшого тощо) мужчину, не спішіть волати БІНГО!
пам*яайте, шj навіть якшо Ви вживаєте найполєзніші йогурти або ж ивете з найідеальнішим мужчіной, Ви аж ніяк не вбережені від випадкової діареї (подекуди не пов*язаної зі споживанням йогУрту) або від розчарувань в мужчіні (подекуди не пов*язаних з діями мужчіни)
да, природа жінки воістину незбагненна
хоч у кожної женщіни вона своя :)